Покровитель


Корнелій Макушинський народився 8 січня 1884го року у Стрию, у сім'ї Юлії Огоновської і Едварда Макушинського.

Відвідував IV гімназію ім. Яна Длуґоша у Львові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівській газеті «Слово Польське»(«Słowo Polskie») коли письменникові було 16. У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.

Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався у Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував по Італії в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана.

В середині 1915 року, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де жило дуже багато поляків. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.

До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, спочатку на декілька місяців доЛьвова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської Академії Літератури, нагороди ПАЛ «Золотий лавр» і почесне громадянство м. Закопане (проживав у ньому із 1945 р.).

Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.

Помер Корнелій Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові.

У Стрию у притворі костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам'ятна таблиця Корнелію Макушинському.

 

Посилання: www.wikipedia.org